Листя над путівцями — як дорожні знаки.
Линуть птахи на південь, пшениці ще стоять.
І лежать під камінням москалі і поляки,
А євреї — вони ніде не лежать.
А євреї хмаринками мають в узвишші.
Їх могили шукати — даремний тягар.
Бо ж євреї мудріші, бо ж євреї хитріші
І до Бога пролізли через димар.
Камінця, навіть пісні від жидів не лишилось,
Тільки ряд черевичків дитячих, малих.
Що б не сталося з ними, віджени всяку жалість.
Краще ще раз послухай, що кажуть про них.
Над шляхами листя — як дорожні знаки.
Линуть птахи на південь, пшениці ще стоять.
І лежать під камінням москалі і поляки,
А євреї — вони ніде не лежать.
Освенцим, 1966
Комментарий автора: Переклад вірша Олександра Городницького.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мне жаль Того, Что Не Сбылось… - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) …в Суете и Решении Насущных Задач, Мы Пытаемся Реализовать и Воплотить то Малое, что считаем Смыслом Существования для Своего Я…
…но Рядом с Нами, ВСЕГДА Находится то Прекрасное, Великое и Вечное, которое Мы Не Видим лишь по причине Обыденности и Нищеты Собственных Душ…
…только ОНО ОДНО, ДОСТОЙНО Всей Нашей Жизни, Стремления и Желаний…
…но именно ЕМУ ОДНОМУ, Мы Не Уделяем Ни Крупиц Своего Времени, ни Частиц Своего Внимания, таким образом, Оставляя за Бортом Своего Утлого Суденышка - Бесконечную Реку Вселенской и Вечно Изменчивой Жизни…
Жизнь – есть Великое Благо, ибо Она Позволяет Нам Каждое Мгновение Становиться все Более Совершенными, и тем самым, Вносить Красоту и Смысл Познания в Окружающий Нас Мир…
Поэзия : Христианской молодёжи - Виктория Кушнирчук Это дикломация написана мной для молодёжи, или христианских вечеров. Здесь выражены черты соблазна,и не дружелюбия которые так часто встречаются среди молодежи последнего времени.Мне бы очень хотелось чтоб из этой истории каждый взял для себя урок.
